Дослідження йодної забезпеченості населення України в межах проєкту Steps «Вивчення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань» Всесвітньої організації охорони здоров’я

Дефіцит йоду в харчуванні населення — глобальна проблема, характерна для багатьох країн світу, що призводить до виникнення широкого спектра йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). В Україні на відміну від світу проблема профілактики ЙДЗ не вирішена. Для прийняття законодавчих рішень стосовно проблеми йодного дефіциту необхідні ширші дослідження забезпечення різних регіонах України. Метою роботи було межах проєкту Steps «Вивчення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань» Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) дослідити йодне Матеріал і методи. Методом багатоступеневої репрезентативної загальнонаціональної вибірки з випадковим відбором кожному етапі зі всіх регіонів України відібрано 263 респондентів віком 18-69 років, серед яких 203 жінки та 60 чоловіків. Після заповнення анкет (100%-на повнота даних досягнута 256 осіб) взяття крові досліджень респондентам надавали 5-літровий контейнер пропонували їм зібрати сечу протягом 24 годин. Польовий збір проводився 13 тижнів середини червня вересня 2019 року. Всього направлено ДУ «Інститут ендокринології обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі Інститут) зразки сечі визначення крапельною пробою концентрації (КЙС), за якою добовим об’ємом (ДОС) розраховували добову екскрецію сечею (ДЕЙС). Результати. За результатами КЙС ДЕЙС рівень у знаходився йододефіциту слабкого ступеня. Медіана становила 75,17 мкг/л (1-й 3-й персентилі 47,47 115,5 відповідно). 113,9 мкг/добу 69,2-208,6 мкг/добу), також вказувало наявність легкого Практично 70% проб знаходилося зоні середнього Найбільш виражений йододефіцит, наближався ступеня йодної недостатності, спостерігався північному регіоні Значно краще зафіксовано південному, східному центральному регіонах. Висновки. даними встановлено всій території Спостерігався високий ступінь кореляції між ДЕЙС, як всієї бази даних, так кожного регіону України, підтверджує адекватність оцінки епідеміологічних дослідженнях. Необхідність ефективності вимагає подальших дослідженнях поряд йодною забезпеченістю визначати вміст солі, споживає населення.